Герой нашого часу, II


Повість друга

Савка Герой нашого часу
Ахванасій Учень Савки
Горгона Пилипівна Сестра впиздженої Савкою Митродори Пилипівни
Хабібулін Кунак Савки
Єгорка Іванцов Геолог і дурний кацап
Васіліса Єгоровна Женщіна мужской мєчти

ACT I

Страшне провалля, над яким жахливо літають орли. Над самим краєм провалля стоять Савка і Ахванасій й плюють униз.

Савка

плює униз

Пригай, нахуй!

Ахванасій

плює униз

Ну його в пизду, блядь!

Савка

показує на орла

Дивись, блядь нахуй.

Савка бере каменюку і мєтко швиря в орла. Підбитий орьол камнєм падає вниз.

Ахванасій

Савка, а шо ти кинув?

Савка

Гранату.

Обидва регочуть.

Деякий час Савка і Ахванасій з цікавістю дивляться вниз.

Савка

плює униз

Піздєц, нахуй.

Ахванасій

плює униз

Мєткость рук, блядь, і нікакого мошенства.

ACT II

Аул. Біля аулу сидить Хабібулін і пале люльку, набиту кізяком. Входять Савка і Ахванасій. В руках у Ахванасія забитий орьол.

Ахванасій

до Хабібуліна

Стоїмо, бля, а він летить, бля, так Савка як запиздячить, бля. Кажу: “Піздєц, нахуй”,--а Савка: “Ніхуя собі”,--та палкою як переїбе, каже: “Чмо йобане”. Знаєш Савку? А я забрав, оце борщ зваримо. Ніхуйово погулялі.

Савка

плює

Нє дєлай волни, Хваня.

Хабібулін

осматрює забитого орла

По-вашему, ето сич називається?

Ахванасій

Шо за сич блядь, ніхуя не просцу.

Савка

внєзапно

Чурка йобаний, блядь, чєрєз мінуту віжу борш на столє, кругом всьо блєстіт-свєркаєт! Шо не ясно, бля?

Хабібулін бистро зникає, несучи з собою орла.

Ахванасій

Йобані чурки заїбали, нахуй.

Ахванасій підбира люльку, набиту кізяком, покинуту Хабібуліним, і пале її. Мимо проходить Горгона Пилипівна, сестра забитої Савкою Митродори Пилипівни, вдягнута туристкою.

Ахванасій

Диви, Савка, мамка нехуйова.

Савка

Я таких мамок, Хваня, тоннами на хую вєртєл.

Ахванасій

Було б время, можна було б зайнятися. Неохота тока мудохатися.

Горгона Пилипівна

Рєбята, ви нє студенти, случайно?

Савка

спльовує

Ми доктори, нахуй.

Горгона Пилипівна

Зачєм же ви так грубо? Я к вам по-харошему. Вот у мєня сєстра в городє, она тоже студєнткой била, так, знаєте, інтересно--новая жизнь. А у молодьожі сєйчас вообщє тяга к знаніям. Я б кажется всьо б отдала, чтоб знов ето всьо пєрєжіть--такой ето кайф. Так чтолі по-вашему називаются еті ощушєнія? Ви нє смотрітє, што я старая, я ваші еті молодьожниє слова знаю, сама такая була. І випить могу, і поговоріть, і поспоріть. Ну от, скажіте, хто ваш любімий поет? У мєня такоє мнєніє, єслі чєловєк нє любіт поезію, он сам сєбя обкрадиваєт, мнє жалко такого чєловєка! Ілі, когда я віжу молодой, культурний чєловєк бьйот кота, ето ж он сам сєбя обкрадиваєт, ето ж он нє кота бьйот, а сєбя! А ви говоріте, для мєня єслі чєловєк нє любіт пріроду, нє любіт животних, нє знаєт поезію родного края, он для мєня нє существуєт!

Під час балачок Горгони Пилипівни Савка і Ахванасій сидять мовчки, дегенеративне відкривши роти, як то роблять хворі на аденоїди, і мовчать.

Горгона Пилипівна

От я смотрю на вас: молодиє, здоровиє, умниє, всьо у вас єсть,--і завідую вам по-харошему. Всьо у вас впєрєді!

Ахванасій

Заїбала нас тут, шось пиздить, а шо--хуй просциш.

Савка

Переїби, шоб не пизділа.

Ахванасій пиздить Горгону Пилипівну. Горгона Пилипівна падає довго і важко, як мішок з гавном. Входить Хабібулін з відром, у відрі кипить борщ, зварений з орла.

Хабібулін

Ми з неї тоже будем борщ варить, чи може так зажарім, нахуй, да і з’єдім?

Савка

Чурка хуєв! Скіки тєбя учіть можна, блядь! А шо, борш залупою їсти будем?

Хабібупін похапцем кидається за ложкою. Тим часом Ахванасій витаскує з борща противну орлячу голову і висмоктує в неї мозги.

Ахванасій

Ти, Савка. попробуй! В голові фосфору дохуя, волоси випадать перестануть.

ACT III

В горах Єгорка Іванцов, геолог і дурний кацап, і Васіліса Єгоровна, женщіна мужской мєчти, рвуть траву і собірают камні.

Єгорка Іванцов

наморщивши лоба

Врємя собірать камні і врємя іх разбрасивать, как ви счітаєтє, Васіліса Єгоровна?

Васіліса Єгоровна

Об чом ви щас думаєте, Єгорка?

Єгорка

Єслі чєстно, то я думаю о вас, Васіліса Єгоровна.

Васіліса Єгоровна

Вот как! Ето уже становітся інтересно. І что же ви обо мнє думаєте?

Говорячи всю ету мульку, Васіліса Єгоровна прінімаєт очароватєльную позу, стріля глазами в різні боки і поправля на головє волоси красівими жестами рук.

Єгорка Іванцов

Я думаю, что такая женщіна, как ви, должна украшать жізнь мужчіни, Васіліса Єгоровна. Можно, я вас поцелую?

Васіліса Єгоровна

А вот етого как раз і ніззя.

Єгорка Іванцов

Как же так, почєму ніззя?

Васіліса Єгоровна

А так, ніззя і всьо.

Васіліса Єгоровна показує Єгоркє Іпанцову кончік язика, от чєго дєлаєтся єщьо прєкраснєй. Саме в цю мить з’являється Савка з своїми учнями--Ахванасієм і Хабібуліним. В руках у Савки камінь, який він тупо підбрасує в руці. У Ахванасія в руках кусок іржавого дрота, який він, сам не знаючи для чого, підібрав з підлоги. У Хабібуліна в руках забитий ховрашок, котрого він несе за задні ноги.

Ахванасій

показує на Єгорку і Васілісу

Диви, Савка.

Хабібулін

Синка раз запиздячить, і піздєц йому буде.

Єгорка Іванцов

побачивши Савку з компанією

Товаріші, сюда ніззя, тут гадюк много, укусят!

Ахванасій

Пригай вніз, синок хуєв, пока я разрєшаю!

Єгорка Іванцов

виймає геологічєскій молоток

Тока попробуйте подойті, уркагани, всєх повбиваю!

Під час неї гнєвної рєчі Хабібулін кида в Єгорку ховрашком і влучає йому в їбальніка. Єгорка падає і плачучи повзе з гори вниз. Васіліса Єгоровна, яка безперечно вважає, шо щас її нємєдлєнно будуть їбати, гнєвно свєрка глазами і робить хорошу міну при поганій ігрі.

Васіліса Єгоровна

Тока попробуйте подойті, подонкі, я брошусь уніз!

В словах Васіліси Єгоровни бринить надія на те, шо может всьо обойдьотся тіхо-мірно, і їй не прийдьотся цього робить.

Савка

Пригай, нахуй!

Ахванасій

запопадливо

Так шо, Савка, може їбати і нє будєм, мєнє шо то нє хочєтся...

Хабібулін

запопадливо

Нахуй она нам така здалась. Правда, дядя Савка?

Васіліса Єгоровна

Хлопчики, та ви шо?

Савка

Пригай, нахуй!

Васіліса Єгоровна

А можєт давайте поговорім, рєбята. Ви ізвінітє, я сначала, було, подумала, шо ви жлоби, так вийшло случайно. Ви мнє даже понравілісь, я даже подумала, какіє інтєрєсниє пацанчікі в горах гуляют...

Васіліса Єгоровна починає роздягатись, стоячи на краю обрина. При цьому вона прєлєстно висовує кончік язика.

Савка

Ця хуйня тобі не допоможе. Хлопці, будєм грать в ігру “Артілєрія бьйот по своїм”.

Савка і хлопці набирають повні жмені каменюк. Васіліса Єгоровна. стоячи на краю обрива, іздає пронзітєльний крик і взмиває ввись. Деякий час вона кружляє в повітрі, потім безвозвратно ісчєзаєт в разрєжонннх пространствах горного повітря. Савка, Ахнанасій і Хабібулін стоять мовчки над ними літають орли. Хабібулін і Ахванасій чухають потилиці.

Ахванасій

Заїбали, курви, чи женщіни, чи може якісь кури, хуй просциш...

Curtain.